Хто ж він, «пастух» для тернопільських націоналістів?

Тернопільщина завжди вирізнялася своєю патріотичністю. Тож недаремно націоналістичні сили тут завжди мали свою підтримку. Пам’ятаєте гасло ВО «Свобода»: «Українські перемоги почнуться з Тернопілля». На зміну КУНу прийшла «Свобода», а нині все більшої популярності серед молоді здобуває Національний корпус. Хоча, що в перших, що в других, а нині й в третіх гасла звучать майже ідентично, може й справді вони прикривається націоналізмом? Варто зауважити, що серед «азовців», котрі поповнюють ряди Нацкорпусу є справді багато патріотів, які проливали кров на сході України. Походи Нацкорпусу із смолоскипами роблять цю політичну силу особливо привабливою для праворадикально налаштованої молоді, останніх приваблює їхній ореол незламних бійців-націоналістів, які борються з московськими окупантами. А лідери сили маючи фінансування та людські ресурси, незважаючи на те, що частину її становлять неповнолітні, можуть завжди, навіть на державному рівні «пограти м’язами». І, звичайно, не використати патріотичний тернопільський край з їхньої сторони було би не розумно.

Минулого року головою Національного Корпусу Тернопільщини, став ветеран полку «Азов» Олександр Пастух.

Для більшості наших читачів його ім’я невідоме. Ну призначили, то й що? Але якщо хоч трішки поцікавитися історією тернопільського лідера Нацкорпусу, для багатьох спливуть маловідомі факти. Пам’ятаєте як у 2004 – 2005 рр. на всю Україну чи не вперше прозвучало слово терористи, уточню «троєщинські терористи». Тоді, 20 серпня 2004 р. у Києві на Троєщинському ринку в урнах для сміття сталося два вибухи, внаслідок яких постраждало 14 осіб. До лікарні швидкої медичної допомоги госпіталізували 11 осіб, одна із постраждалих померла в лікарні.

Судді визнали винними в здійсненні терористичного акту і незаконному використовуванні зброї Олександра Пастуха, 1984 року народження, Сергія Значка, 1982 року народження, Дмитра Савченка, 1982 року народження, і Тараса Швиденка, 1981 року народження. Так-так, саме цього Олександра Пастуха, який нині очолює у Тернополі Нацкорпус. Пастух визнав, що виготовив пристрій, який було використано на Троєщині.

Як завжди, суди тривали, покази змінювалися. І як визнали двоє затриманих, мотивом скоєння цих злочинiв була дестабiлiзацiя ситуацiї, повалення дiючого державного ладу в Українi. Тоді багато про це писали і говорили, політики звинувачували одне одного, мовляв О. Пастух ніколи не був членом УНП, а він працював в штабі кандидата в президенти Богдана Бойка, а Д.Савченко раніше входив в угруповання «Русская дружина». Хоча слідство встановило, що це була боротьба криміналітету за контроль над одним з найбільших київських базарів.

«Троєщинських терористів» засудили до 14 років позбавлення волі. Їх визнали винними за частиною 3 статті 258 (терористичні акти) і частиною 1 статті 261 (незаконне поводження із зброєю) КК України.

Завдяки перемозі Революції Гідності Пастуху та Значку вдалося звільнитися на чотири роки раніше за встановлений термін – як «політв’язням». Правда знову ж таки, виникає запитання, чому ж ці так звані «політв’язні» не були звільнені ще при демократичному президентові Ющенку? Деякий час по тому, обидва спливли в так званій Метеослужбі – напівлегальній структурі, що завідувала в «Азові» внутрішньою безпекою і яка згодом перетворилася на службу безпеки партії «Національний корпус».

Минув рік і знову Олександр Пастух засвітився у справі про вбивство колишнього бійця «Азова» Артема Меркулова своїми ж товаришами по службі в одному з нічних клубів Бердянська в ніч з 3 на 4 липня 2015 року. Тіло загиблого було знівечене до невпізнання. Місцеві правоохоронці тоді відзвітували, що особи двох убивць, таких собі АТОшників у камуфляжі, були ними встановлені, але обидва вони переховуються.

Хоча як дослідив журналіст-розслідувач Артем Фурманюк:  «Неофіційна частина цієї інформації є набагато цікавішою. До жорстокого побиття та вбивства міцного 25-річного хлопця, жителя Бердянська, який раніше звільнився з «Азова», були причетні не двоє, а більша кількість людей. Зіньковський та Кутінов, оголошені поліцією в розшук, були просто призначені «стрілочниками». Прямий стосунок до трагедії мали також Олександр Пастух та Сергій Значко (прізвисько Значок).

Конфлікт між азовцями й Меркуловим, за твердженнями моїх співрозмовників, стався після того, як останній виказав своїм колишнім побратимам невдоволення методами, за допомогою яких воїни-«захисники» господарювали в його рідному місті. Зокрема, йшлося про масове «віджимання» автомобілів з місцевих штрафстоянок, яким керував в «Азові» відомий читачам з моїх попередніх журналістських розслідувань Сергій Коротких (Боцман). Сьогодні про Меркулова згадують хіба що рідні та активісти в соцмережах. Винних покарано так і не було» (http://resonance.ua/zu-za-shirmoyu-azova-abo-khto-vbiv-stude/).

Вибухівка, тероризм, вбивства, віджимання… Здається у Тернополі членам Нацкорпусу «пощастило» мати над собою такого «пастуха», який невідомо куди їх, як отару овець «зажене». Але постає інше питання: Чому у Тернополі осередок Нацкорпусу очолює не місцевий, а заїжджа людина із надто сумнівною репутацією? Невже у Тернополі немає доморощеного лідера для місцевих націоналістів?.. Зрештою, і чи не перенесуться «методи боротьби за місце під сонцем» Олександра Пастуха на Тернопільщину?

Далі буде…

5 thoughts on “Хто ж він, «пастух» для тернопільських націоналістів?

  • 11.03.2020 о 17:04
    Permalink

    через таких пастухів всіх націоналістів вважають терористами

    Відповідь
  • 11.03.2020 о 17:15
    Permalink

    Ого! Ніколи б не подумала, що він терорист. Дико.

    Відповідь
  • 12.03.2020 о 10:57
    Permalink

    доморощеного лідера нема, бо тернопільський нацкорпус — діти і підлітки, лідер ще не виріс)

    Відповідь
  • 12.03.2020 о 14:03
    Permalink

    А чого ж його призначили до нас? Нікого кращого не найшлося?

    Відповідь
  • 13.03.2020 о 18:09
    Permalink

    Степан, може в нас теж когось убити треба

    Відповідь

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *